При проведенні пластики верхніх повік 60-хвилинна аплікація тетракаїну у формі 4 % гелю забезпечує більш виражене зниження вираженості болю, спричиненого ін'єкцією місцевого анестетика, порівняно з кремом, що містить лідокаїн та прилокаїн.
Біль, спричинений ін'єкцією місцевого анестетика, при проведенні блефаропластики верхніх повік може стати серйозною проблемою для пацієнтів, яка здатна вплинути на їхню готовність до проходження цієї процедури. У зв'язку з цим у недавньому дослідженні було вивчено питання про те, чи можуть місцеві анестетики — гель, що містить 4 % тетракаїну (ГТ), і крем, що містить лідокаїн та прилокаїн (КЛП), — сприяти зниженню цього дискомфорту. Дослідження також оцінювали потенційні побічні ефекти цих препаратів.
Загалом 60 добровольців були рандомізовані у три рівні групи: група 30-хвилинної аплікації (група A), група 60-хвилинної аплікації (група B) та контрольна група, в якій місцеву анестезію не застосовували (група C). В учасників у групах A і B на протилежні повіки наносили 4 % ГТ та евтектичну суміш місцевих анестетиків (ЕМЛА), тоді як учасникам групи C виконували ін'єкцію анестетика без попередньої місцевої анестезії. У ході дослідження в першу чергу оцінювали інтенсивність болю під час ін'єкції анестетика, а додаткові оцінки були зосереджені на місцевих шкірних реакціях та набряку повік протягом 24 годин після хірургічного втручання.
У групі C середня оцінка інтенсивності болю за числовою рейтинговою шкалою (ЧРШ) становила 6,65±1,60. У групі А оцінки для повік, на які завдавали 4 % ГТ та ЕМЛА, склали 5,75 ± 1,62 та 6,25 ± 1,48 відповідно; статистично значущих відмінностей не було. У групі B при застосуванні 4% ГТ спостерігалося більш виражене зниження інтенсивності болю, викликаного ін'єкцією (4,65±1,66), порівняно із застосуванням ЕМЛА (5,5±1,73), причому обидва показники були статистично значущими. Було виявлено негативну кореляцію між віком та інтенсивністю болю, викликаною ін'єкцією місцевого анестетика (коефіцієнт регресії: -0,022); при цьому стать мала мінімальний вплив (коефіцієнт регресії: 0,368).
Тривалість застосування 4% ГТ та ЕМЛА не мала істотного впливу на частоту розвитку шкірних реакцій. Однак при застосуванні ЕМЛА частота розвитку шкірних реакцій (35%) була нижчою, ніж при застосуванні 4% ГТ (72,5%), а відмінність була статистично значущою. У контрольній групі оцінки післяопераційного набряку повік становили 1,5 бала (1,0; 2,0). У групі A як при застосуванні 4% ГТ, так і при застосуванні ЕМЛА медіана оцінки дорівнювала 2,0 бала (1,0; 2,0), тоді як у групі B оцінки склали 2,0 бала (1,0; 2,0) при застосуванні 4% ГТ і 1,0 бала (1,0; 2,0) при застосуванні ЕМЛА.
При оцінці виразності набряку повік суттєвих відмінностей між групами лікування та контрольною групою виявлено не було, як і між сторонами, на які наносили 4 % ГТ та ЕМЛА, у кожній із груп. Таким чином, незважаючи на те, що нанесення 4% ГТ може підвищити комфорт пацієнта під час ін'єкції анестетика, слід враховувати більш високу частоту розвитку реакцій шкіри при його застосуванні. При прийнятті рішень хірургам може знадобитися порівняти більш ефективне полегшення болю з ризиком розвитку подразнення, особливо в осіб з чутливою шкірою.
BMC Ophthalmology
Efficacy of 4% tetracaine gel and lidocaine-prilocaine cream in reducing local anesthetic injection pain in upper eyelid blepharoplasty: a randomized, single-blinded, controlled trial
Hetian Sun і співавт.
Коментарі (0)