За результатами рандомізованого клінічного дослідження було встановлено, що застосування прегабаліну може принести виразну користь. На це вказувала частота відповіді при її оцінці за шкалою виразності симптомів диспепсії та ефективності їх полегшення на думку пацієнтів (шкала оцінки загальної виразності симптомів) та за шкалою оцінки якості життя (коротка анкета – індекс диспепсії Непін) у пацієнтів із функціональною диспепсією.

Метою цього проспективного плацебо-контрольованого одноцентрового подвійного сліпого дослідження було визначення профілю ефективності та безпеки прегабаліну при його застосуванні у лікуванні функціональної диспепсії. Учасників з діагнозом функціональної диспепсії у віці від 18 до 70 років, у яких спостерігалася недостатня відповідь на терапію інгібіторами протонної помпи (n = 72), рандомізували до груп прийому прегабаліну (75 мг на добу; n = 34) або плацебо (n = 3) протягом 8 тижнів. Основною кінцевою точкою дослідження було досягнення задовільного покращення стану, при цьому додатковими кінцевими точками були зниження інтенсивності болю, оцінка профілю безпеки та якості життя.

У таблиці 1 представлена ​​частота досягнення задовільного поліпшення стану на думку пацієнтів та зниження виразності загальних симптомів у досліджуваних групах через 4 та 8 тижнів.

Терапія прегабаліном була пов'язана із загальним покращенням якості життя. Найчастішим небажаним явищем, пов'язаним з терапією прегабаліном, було запаморочення, яке було зареєстровано у 51,6% учасників. Однак через тиждень терапії переносимість препарату покращала. Таким чином, застосування прегабаліну може сприяти покращенню стану при функціональній диспепсії.