Змінити пароль!
Скинути пароль!
Мета даного рандомізованого контрольованого дослідження полягала в оцінці потенційної користі додавання антиагрегантних препаратів у схему лікування пацієнтів з хронічною спонтанною кропив'янкою (ХСК) з підвищеним рівнем D-димеру, у яких не вдавалося досягти достатнього зниження симптомів при прийомі звичайних доз антигістамінних засобів.
Застосування антиагрегантних препаратів у поєднанні з високими дозами антигістамінних препаратів значно покращує результати лікування хронічної спонтанної кропив'янки у пацієнтів з підвищеним рівнем D-димеру порівняно із застосуванням антигістамінних препаратів як монотерапії.
Мета даного рандомізованого контрольованого дослідження полягала в оцінці потенційної користі додавання антиагрегантних препаратів у схему лікування пацієнтів з хронічною спонтанною кропив'янкою (ХСК) з підвищеним рівнем D-димеру, у яких не вдавалося досягти достатнього зниження симптомів при прийомі звичайних доз антигістамінних засобів.
У цьому подвійному сліпому дослідженні 20 пацієнтів з індексом активності кропив'янки протягом 7 днів (UAS7) ≥ 16 та рівнем D-димеру > 500 нг /мл рандомізували у дві групи. Учасники однієї групи отримували антиагреганти (цилостазол 150 мг на добу + дипіридамол 50 мг на добу) у комбінації з антигістамінним препаратом (дезлоратадин 20 мг на добу), тоді як учасники іншої групи отримували лише антигістамінний препарат протягом близько 4 тижнів.
У групі застосування антиагрегантних та антигістамінних препаратів спостерігалося більш виражене зниження індексу UAS7 порівняно з контрольною групою (група монотерапії антигістамінними препаратами) (див. таблицю 1).
Поліпшення оцінок якості життя (дерматологічний індекс якості життя (DLQI)) також було більш вираженим у групі антиагрегантів у поєднанні з антигістамінними препаратами. Слід зазначити, що статистично значуще зниження рівня D-димеру спостерігалося тільки в групі застосування антиагрегантів (з 1133,67 до 581,89 нг/мл), без кардинальних змін в контрольній групі.
Додавання дипіридамолу та цилостазолу до схеми лікування пацієнтів з ХСК з високим рівнем D-димеру та підвищення доз антигістамінних препаратів перевищувало за ефективністю монотерапію антигістамінними препаратами. Це може бути потенційно пов'язано зі зниженням активації тромбоцитів, про що свідчить зниження рівня D-димеру у групі застосування антиагрегантів у поєднанні з антигістамінними препаратами.
Experimental Dermatology
Combining dipyridamole and cilostazol with up-dosing antihistamines improves outcomes in chronic spontaneous urticaria with high D-dimer levels: A randomized controlled trial
Amornrat Prasertcharoensuk і співавт.
Коментарі (1)