Місцева інфільтраційна анестезія кеторолаком для лікування болю при хірургічному втручанні з приводу стенозуючого лігаментиту

Реферати 2 хв 1187

Розмір шрифту

Дата публікації: 03/02/2025

Дивитися все

Гловні тези

Ін'єкція кеторолаку (30 мг), що використовується як допоміжний засіб, забезпечує більш виражене полегшення болю при русі пальця протягом 6 годин після хірургічної операції на пальці порівняно з прийомом тільки нестероїдного протизапального препарату (НПЗЗ) внутрішньо.

Передумови до проведення дослідження

Ефективне полегшення післяопераційного болю має важливе значення для задоволеності пацієнтів після малих хірургічних операцій на кисті, при цьому ключову роль відіграє мультимодальна аналгезія. У цьому рандомізованому контрольованому дослідженні вивчали потенційну користь місцевої інфільтрації рани з використанням кеторолаку як допоміжний засіб при хірургічній операції на пальці. Мета полягала у порівнянні інтенсивності болю та функціональних результатів при місцевій інфільтраційній анестезії кеторолаком та при прийомі нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ) внутрішньо.

Методологія

До цього подвійного сліпого дослідження в паралельних групах було включено 69 пацієнтів (віком від 18 до 75 років) зі стенозуючим лігаментитом одного пальця 2-4-го ступеня тяжкості за шкалою Квіннелла, у яких була проведена відкрита хірургічна операція з приводу стенозуючого лігаментиту. Пацієнтів рандомізували у три групи:

(a) групу застосування ібупрофену: пацієнти отримували ін'єкцію фізіологічного розчину об'ємом 1 мл перед хірургічним закриттям рани та ібупрофен у дозі 400 мг (2 капсули) після операції; потім ібупрофен у дозі 400 мг (2 капсули) 3 рази на день протягом 5 днів.

(b) групу застосування кеторолаку: пацієнти отримували ін'єкцію кеторолаку об'ємом 1 мл (30 мг/мл) перед хірургічним закриттям рани та плацебо після операції (2 капсули) ; потім плацебо (2 капсули) 3 рази на день протягом 5 днів.

(c) групу застосування кеторолаку у поєднанні з ібупрофеном: пацієнти отримували ін'єкцію кеторолаку об'ємом 1 мл (30 мг/мл) перед хірургічним закриттям рани та ібупрофен у дозі 400 мг (2 капсули) після операції; потім ібупрофен у дозі 400 мг (2 капсули) 3 рази на день протягом 5 днів.

Після операції визначали оцінку інтенсивності болю за числовою рейтинговою шкалою (ЧРШ), показник за опитувальником для оцінки порушення функціонування руки, плеча та кисті (DASH), частоту розвитку ускладнень, рухливість проксимальних міжфалангових суглобів та силу стиснення.

Результати

Через 6 годин після операції оцінки інтенсивності болю при русі пальця у групі місцевого застосування кеторолаку та у групі місцевого застосування кеторолаку у поєднанні з прийомом ібупрофену всередину були істотно нижчими, ніж у групі прийому ібупрофену всередину. Істотних відмінностей між групами щодо оцінок по опитувальнику DASH, сили захоплення, рухливості проксимальних міжфалангових суглобів або ускладнень не було виявлено.

Висновок

Місцева інфільтраційна анестезія кеторолаком у складі мультимодальної аналгезії забезпечує більш ефективне лікування болю під час руху пальця у перші 6 годин після хірургічного втручання з приводу стенозуючого лігаментиту і може стати альтернативним варіантом лікування для пацієнтів із протипоказаннями до системних нестероїдних протизапальних засобів.