Змінити пароль!
Скинути пароль!
Мікронутрієнтна недостатність залишається однією з найпоширеніших форм мальнутриції, що вражає понад 2 мільярди людей у всьому світі [1]. Дефіцит мікронутрієнтів може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям як у матері, так і у плода.
Існує широко розповсюджена думка, що літній період автоматично забезпечує достатнє надходження мікронутрієнтів завдяки збільшеному споживанню свіжих фруктів та овочів [2]. Проте реальність сучасного харчування створює множинні бар'єри для адекватного забезпечення мікронутрієнтами, які можна розглядати як послідовний ланцюг втрат "від поля до організму».
Виснаження ґрунтів та сучасні методи агрокультури створюють першу перешкоду для отримання достатньої кількості мікронутрієнтів. Сучасні дослідження демонструють тривожну тенденцію - зниження поживної цінності фруктів та овочів порівняно з попередніми десятиліттями [3, 4]. Це означає, що навіть при достатньому споживанні рослинної їжі організм може не отримувати необхідної кількості вітамінів та мінералів.
Додаткові втрати в ланцюгу «від поля до столу» виникаютьі далі. Багато мікронутрієнтів, наприклад природні фолати, чутливі до зовнішніх впливів. Вони схильні до окислення, швидко втрачають активність під час зберігання і можуть руйнуватися до 80% під час приготування та термічної обробки [5]. Високі температури під час кулінарної обробки також знижують вміст термолабільних вітамінів групи В та аскорбінової кислоти.
Нарешті, навіть якщо мікронутрієнти дійшли до споживача в достатній кількості, індивідуальні особливості засвоєння можуть створити бар'єр для їх ефективного використання організмом. Кілька факторів сприяють зниженому нутрієнтному статусу, включаючи погану якість харчування, підвищені дієтичні потреби, більші метаболічні втрати або знижене шлунково-кишкове травлення та абсорбцію [6].
Дефіцит нутрієнтів влітку: реальна проблема
Клінічні дослідження демонструють значні сезонні коливання мікронутрієнтного статусу навіть у розвинених країнах [7]. Сезонність дефіциту мікронутрієнтів відображає реальний вплив доступності та якості продуктів харчування на нутрієнтний статус населення.
Парадоксально, але навіть під час періоду максимального сонячного випромінювання дефіцит вітаміну D залишається поширеною проблемою [8]. Це пояснюється зміною способу життя сучасної людини, використанням сонцезахисних засобів та обмеженим перебуванням на відкритому повітрі. Прояви дефіциту включають м'язову слабкість, втрату кісткової маси та підвищений ризик переломів.
Дефіцит заліза продовжує залишатися актуальною проблемою, особливо серед молодих жінок, дітей та вегетаріанців [9]. Літня активність та посилене потовиділення можуть навіть погіршувати ситуацію, призводячи до втоми, ослаблення імунної системи та порушення функцій мозку.
Не менш важливими є дефіцит цинку, магнію та групи вітамінів B [10]. Дефіцит цих мікронутрієнтів, разом з вітаміном А, фолатами та йодом, пов'язаний з певними перинатальними ускладненнями.
Особливості нутрієнтного забезпечення під час вагітності
Проблема мікронутрієнтних дефіцитів набуває особливої актуальності, коли йдеться про вагітних жінок. Фізіологічні зміни, що відбуваються під час вагітності, змінюють потреби організму в мікронутрієнтах [11].
Ця підвищена потреба виникає не випадково - вона відображає інтенсивні процеси росту та розвитку, які відбуваються під час гестації. Потреби у фолатах збільшуються особливо суттєво, оскільки цей вітамін необхідний не лише для підтримання материнського здоров'я, але й для правильного розвитку плода. Дефіцит фолатів створює ризики як для матері (напр., анемія,), так і для плода (вроджені аномалії нервової трубки) [11].
Недостатність фолатів, вітаміну B6 і B12 може негативно впливати на найбільш ранні етапи розвитку - гаметогенез, запліднення та розвиток ембріона до імплантації. Це підкреслює важливість забезпечення оптимального нутрієнтного статусу ще на етапі планування вагітності.
Фолієва кислота: акцент на критичний мікронутрієнт
Серед усіх мікронутрієнтів фолати займають особливе місце в акушерській практиці завдяки своїй критичній ролі у профілактиці вроджених вад розвитку нервової трубки [12]. Однак розуміння оптимальних шляхів забезпечення організму цим вітаміном продовжує еволюціонувати.
Фолієва кислота, ФК, фолат, відома також як вітамін B9, є нутрієнтом, необхідним для реплікації ДНК та функціонування як субстрат для численних ферментативних реакцій у синтезі амінокислот та метаболізмі вітамінів [13]. Саме ця роль у клітинному поділі [14] робить ФК важливою під час періодів інтенсивного росту, наприклад в ембріональному та фетальному періодах [15].
Фолієва кислота, синтетична форма, яка використовується в добавках та збагачених продуктах, стала стандартом у профілактиці дефектів нервової трубки. Однак важливо розуміти, що це лише одна з можливих форм забезпечення організму фолатами.
Сучасні дані демонструють, що проблема біодоступності природних фолатів виявляється значно складнішою, ніж здавалося раніше. Природні фолати характеризуються неповною біодоступністю [16]. Навіть при впровадженні спеціальних технологій обробки їжі для мінімізації деградації фолатів, поглинання з збагачених продуктів і добавок виглядає ефективнішим способом суплементації.
Дослідження біодоступності демонструють, що фолати з їжі засвоюються лише на 80% від рівня засвоєння фолієвої кислоти [16].
Фемібіон як оптимальне рішення для жінок, що готуються завагітніти, та вагітних
Еволюція розуміння фолатного метаболізму привела до появи генерації добавок, що містять активну форму фолату - метилфолат (5-MTHF). Такі підходи до забезпечення фолатами, можуть бути корисними зокрема у жінок з генетичними особливостями фолатного метаболізму.
Принципова відмінність метилфолату від традиційної фолієвої кислоти полягає в його готовності до негайного використання організмом. Фолієва кислота не має власної біологічної функції і потребує складного процесу перетворення за участю ферменту дигідрофолатредуктази, тоді як 5-MTHF доступний для метаболізму та транспорту відразу після споживання, що суттєво підвищує його біодоступність [17].
Ця особливість набуває критичного значення для жінок з генетичними варіаціями ферментів фолатного циклу, які можуть мати обмежену здатність до перетворення фолієвої кислоти в активну форму. Враховуючи, що від 40% до 60% населення має генетичні варіації, які впливають на здатність метаболізувати фолієву кислоту, метилфолат може стати продуктом вибору для більшості жінок репродуктивного віку [18].
Фолатно-вітамінний та мікроелементний комплекс Фемібіон® є втіленням диференційованого підходу відповідно до періодизації вагітності та пуерперію з розділенням на дві формули: Фемібіон® 1 (для жінок, які планують вагітність та в І триместрі) і Фемібіон® 2 (ІІ-ІІІ триместри та лактація). Фемібіон®, містить поєднання фолієвої кислоти (200 мкг) з її біоактивним метаболітом – кальцій-L-метилфолатом (208 мкг). Завдяки цьому досягнення адекватного фолатного статусу можливе незалежно від генетичного профілю жінки.
Окрім фолатів до комплексу Фемібіон® входять вітаміни, мінерали, йод, залізо та холін в дозах, які забезпечують додаткове споживання цих важливих мікронутрієнтів в умовах підвищеної потреби організму вагітної та плода.
Отже, літній період не є приводом для відмови від додаткового прийому вітамінно-мінеральних комплексів для жінок репродуктивного віку та вагітних. Зниження поживної цінності продуктів та індивідуальні особливості засвоєння ускладнюють забезпечення організму мікронутрієнтами навіть при достатньому споживанні свіжих фруктів та овочів. Продукти лінійки Фемібіон - це науково обґрунтований підхід до нутрієнтної підтримки, адаптований до змінних потреб різних етапів жіночого репродуктивного циклу.
Список використаних джерел:
1. https://www.fao.org/4/x0245e/x0245e01.htm
2. Devirgiliis C, Guberti E, Mistura L, Raffo A. Effect of Fruit and Vegetable Consumption on Human Health: An Update of the Literature. Foods. 2024 Oct 2;13(19):3149. doi: 10.3390/foods13193149. P
3. Melse-Boonstra A. (2020). Bioavailability of Micronutrients From Nutrient-Dense Whole Foods: Zooming in on Dairy, Vegetables, and Fruits. Frontiers in Nutrition, 7:101.
4. Davis DR. (2009). Declining Fruit and Vegetable Nutrient Composition: What Is the Evidence? HortScience, 44(1):15-19.
5. Delchier N, Ringling C, Le Grandois J, Aoudé-Werner D, Galland R, Georgé S, Rychlik M, Renard CM. Effects of industrial processing on folate content in green vegetables. Food Chem. 2013 Aug 15;139(1-4):815-24. doi: 10.1016/j.foodchem.2013.01.067.
6. Sangakkara A.R., (2011) Double Fortification of Salt with Folic Acid and Iodine. https://utoronto.scholaris.ca/server/api/core/bitstreams/58fa65bf-3f56-4753-aecd-53cf643c975c/content
7. Marti-Soler H, Guessous I, Gaspoz JM, Metcalf P, Deschamps V, Castetbon K, Malyutina S, Bobak M, Ruidavets JB, Bongard V, Ferrières J, Vollenweider P, Marques-Vidal P. Seasonality of nutrient intake - An analysis including over 44,000 participants in 4 countries. Clin Nutr ESPEN. 2017 Oct;21:66-71. doi: 10.1016/j.clnesp.2017.05.003.
8. Kashi Z, Saeedian Fs, Akha O, Gorgi Ma, Emadi Sf, Zakeri H. Vitamin D deficiency prevalence in summer compared to winter in a city with high humidity and a sultry climate. Endokrynol Pol. 2011;62(3):249-51
9. Al-Naseem A, Sallam A, Choudhury S, Thachil J. Iron deficiency without anaemia: a diagnosis that matters. Clin Med (Lond). 2021 Mar;21(2):107-113. doi: 10.7861/clinmed.2020-0582.
10. Platel K, Srinivasan K. (2016). Bioavailability of Micronutrients from Plant Foods: An Update. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 56(10):1608-1619.
11. Scaglione F, Panzavolta G. (2022). Active Folate Versus Folic Acid: The Role of 5-MTHF (Methylfolate) in Human Health. Alternative Therapies in Health and Medicine, 28(4):84-91.
12. Rísová V, Saade R, Jakuš V, Gajdošová L, Varga I, Záhumenský J. Preconceptional and Periconceptional Folic Acid Supplementation in the Visegrad Group Countries for the Prevention of Neural Tube Defects. Nutrients. 2024 Dec 31;17(1):126. doi: 10.3390/nu17010126.
13. Seyoum Tola F. The concept of folic acid supplementation and its role in prevention of neural tube defect among pregnant women: PRISMA. Medicine (Baltimore). 2024 May 10;103(19):e38154. doi: 10.1097/MD.0000000000038154
14. Hwang SY, Kang YJ, Sung B, Jang JY, Hwang NL, Oh HJ, Ahn YR, Kim HJ, Shin JH, Yoo MA, Kim CM, Chung HY, Kim ND. Folic acid is necessary for proliferation and differentiation of C2C12 myoblasts. J Cell Physiol. 2018 Feb;233(2):736-747. doi: 10.1002/jcp.25989.
15. Ferrazzi E, Tiso G, Di Martino D. Folic acid versus 5- methyl tetrahydrofolate supplementation in pregnancy. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2020 Oct;253:312-319. doi: 10.1016/j.ejogrb.2020.06.012.
16. Gregory JF 3rd. Accounting for differences in the bioactivity and bioavailability of vitamers. Food Nutr Res. 2012;56. doi: 10.3402/fnr.v56i0.5809.
17. Cochrane KM, Devlin AM, Hutcheon JA, Karakochuk CD. (2020). Is natural (6S)-5-methyltetrahydrofolic acid as effective as synthetic folic acid in increasing serum and red blood cell folate concentrations during pregnancy? A proof-of-concept pilot study. Trials, 21(1):380.
18. Greenberg JA, Bell SJ. (2011). Multivitamin Supplementation During Pregnancy: Emphasis on Folic Acid and l-Methylfolate. Reviews in Obstetrics and Gynecology, 4(3-4):126-127.
Фемібіон® 1 - Для жінок які планують вагітність, та вагітним до кінця 12 тижня. Рекомендації до споживання: може бути включена до складу раціонів дієтичного харчування, рекомендованих лікарем для жінок з метою оптимізації хімічного складу раціону як додаткове джерело фолієвої кислоти, вітамінів В1, В2, В6, В12, С, D, Е, біотину, ніацину, пантотенової кислоти, йоду, селену, заліза, холіну. Форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 14 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній упаковці. Не є лікарським засобом.
Фемібіон® 2 - Для жінок з 13 тижня вагітності і до закінчення періоду лактації. Рекомендації до споживання: може бути включена до складу раціонів дієтичного харчування, рекомендованих лікарем для жінок з метою оптимізації хімічного складу раціону як додаткове джерело фолієвої кислоти, вітамінів В1, В2, В6, В12, С, D, Е, біотину, ніацину, пантотенової кислоти, йоду, селену, заліза, цинку, магнію, докозагексаєнової кислоти, лютеїну. Форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою та капсули м’які по 7 таблеток та 7 капсул у блістері, по 4 блістери в картонній упаковці. Не є лікарським засобом.
Інформація про дієтичну добавку для медичних та фармацевтичних працівників. Перед призначенням ознайомтеся із маркуванням (етикетуванням) дієтичної добавки. За додатковою інформацією звертайтесь за адресою: ТОВ «Др. Редді’с Лабораторіз», Столичне шосе, 103 11-А, м. Київ, Україна, 03026, тел. +380444923173.
FM-20.07.2025-Rx2-8.1
Коментарі (0)