Порушення харчової поведінки: важливість збалансованого харчування для збереження та відновлення фертильності в умовах стресу

У сучасному світі, сповненому напруги, невизначеності та постійного інформаційного навантаження, жінки особливо схильні до порушень харчування через стрес. Результати спеціального дослідження, проведеного компанією Gradus до «New Food Summit – 2024», демонструють, що стрес є домінуючим фактором (83%) у модифікації харчової поведінки сучасної людини [1], що достовірно корелює з підвищеним ризиком порушень репродуктивної функції [2]. Нейроендокринні механізми, що лежать в основі цих взаємозв’язків, включають вісь «гіпоталамус – гіпофіз – наднирники» та подальшу модуляцію синтезу гонадотропінів.

Під впливом стресу організм активує механізми виживання, що призводить до суттєвих змін у харчовій поведінці [3]. Численні дослідження демонструють, що стрес викликає зниження апетиту або, навпаки [4], неконтрольоване переїдання [5], формує патологічний потяг до висококалорійної їжі з низькою поживною цінністю. Стрес може призводити до ситуації, коли люди їдять, щоб заспокоїти емоції, а не через фізіологічний голод, відому як «емоційне харчування» [6]. Така поведінка пов’язана зі збільшенням споживання їжі з високим вмістом жиру та цукру, яку називають «комфортною їжею» [7]. Також спостерігається нерегулярне харчування, пропуск основних прийомів їжі та значне зменшення споживання свіжих овочів і фруктів. Ці зміни поступово призводять до дефіциту життєво важливих мікроелементів і вітамінів, серед яких особливе місце займає фолієва кислота.

Фолієва кислота (вітамін B9) -- щоденна рекомендована норма для жінок репродуктивного віку становить 400 мкг. [8].

Молекулярні механізми впливу фолієвої кислоти на репродуктивну функцію полягають у її ролі в синтезі ДНК, РНК та метаболізмі амінокислот [9]. Належне споживання фолієвої кислоти сприяє правильному розвитку нервової трубки ембріона в перші тижні гестації [10], здоровому формуванню плаценти [11], нормалізації рівня овуляції та якості яйцеклітин [12]. Сучасні дані повідомляють, що дефіцит фолатів призводить до гіпергомоцистеїнемії, яка асоціюється з порушеннями імплантації та ранніми репродуктивними втратами [15].

Проте, коли жінки через стрес нехтують збалансованим харчуванням, вони ризикують не отримувати достатню кількість цього важливого вітаміну, що може негативно позначитися на можливості завагітніти та нормальному розвитку майбутньої дитини.

Незважаючи на достатнє споживання продуктів, багатих на фолати (шпинат, броколі, спаржа, зелений горошок, авокадо, цитрусові, печінка), організм демонструє обмежену здатність до їх повноцінного засвоєння. Даний феномен зумовлений комплексом факторів: генетичним поліморфізмом ферментів метаболізму фолатів (близько 60% населення має мутацію гена метилентетрагідрофолатредуктази MTHFR – C677T та A1298C) [16], що суттєво обмежує конверсію фолієвої кислоти у її активну форму – 5-метилтетрагідрофолат; термічною деградацією фолатів під час кулінарної обробки (до 70% біоактивних сполук інактивується); фармакологічними інтеракціями з певними лікарськими засобами (оральні контрацептиви, антиконвульсанти, сульфасалазин); підвищеним катаболізмом фолатів у стресових умовах внаслідок активації процесів метилювання та синтезу нуклеотидів.

Вищенаведені фактори зумовлюють недостатність навіть збалансованого харчування для забезпечення оптимального рівня фолієвої кислоти, особливо у жінок, які планують вагітність або вагітні. Цей науково обґрунтований висновок підтверджується численними клініко-експериментальними дослідженнями, що демонструють значні групові варіації у плазмовій концентрації фолатів при ідентичному рівні споживання [17].

Форми фолатів з покращеною біодоступністю

Фолієва кислота (птероїлмоноглутамінова кислота) в організмі людини підлягає комплексній біотрансформації у функціонально активну форму 5-метилтетрагідрофолату. Згідно з результатами генетичних досліджень, організм приблизно 60% жінок не здатний повноцінно конвертувати синтетичну фолієву кислоту в її біологічно активну форму внаслідок поліморфізму генів, що кодують ферменти фолатного циклу [18].

Фолати сприяють нормальному кровотворенню, поділу клітин і росту плаценти під час вагітності. Досягнення адекватного рівня фолатів у матері під час вагітності може значуще знижувати ризик розвитку вроджених вад нервової трубки [21] та деяких вад серця у дитини [22].

Метафолін® (кальцій-L-метилфолат) являє собою синтетичний аналог біологічно активної форми фолатів, що не потребує додаткової ферментативної біотрансформації [19] і демонструє високу біодоступність навіть за наявності генетичних поліморфізмів MTHFR. Механізм дії Метафоліну базується на безпосередньому включенні в метаболічні каскади як кофактора ферментів [20], які беруть участь у синтезі пуринів, піримідинів та метилюванні ДНК, що особливо критично в періоди активної клітинної проліферації, характерні для раннього ембріогенезу.

Комбінація фолієва кислота + Метафолін® (400 мкг сумарно в перерахунку на фолієву кислоту) в складі дієтичних добавок

Фемібіон® 1 та Фемібіон® 2 – забезпечує оптимальну біодоступність фолатів незалежно від генетичного статусу MTHFR.

Окрім фолатів дієтичні добавки Фемібіон® 1 та Фемібіон® 2 містять інші важливі компоненти для підтримки нормального перебігу вагітності та розвитку майбутньої дитини:

• Холін (130 мг) – есенціальна поживна речовина, необхідна для біосинтезу фосфоліпідів клітинних мембран та нейротрансмітера ацетилхоліну. Холін сприяє нормальному метаболізму гомоцистеїну [23], що особливо важливо в періоди інтенсивного клітинного поділу.
• Вітамін D (10 мкг) – жиророзчинний вітамін, що виконує функцію стероїдного гормону та регулює експресію понад 200 генів [24]. Оптимальний рівень вітаміну D забезпечує нормальну мінералізацію кісткової тканини плода, формування зубної емалі, імуномодуляцію та адекватні процеси клітинної диференціації в тканинах плода.
• Йод (150 мкг) – мікроелемент, критично важливий для синтезу тиреоїдних гормонів, які регулюють метаболічні процеси та нейрокогнітивний розвиток плода [25]. Дефіцит йоду асоціюється з підвищеним ризиком вроджених аномалій, зниженням IQ та порушеннями психомоторного розвитку дитини.
• Залізо (10 мг) – забезпечує синтез гемоглобіну, міоглобіну та залізовмісних ензимів. Залізо сприяє нормальному утворенню еритроцитів та транспорту кисню, регулює окисно-відновні процеси та знижує стомлюваність. Залізодефіцитна анемія під час вагітності асоціюється з підвищеним ризиком передчасних пологів, низької маси тіла при народженні та перинатальної смертності [26].
• Вітаміни групи B (B1, B2, B6, B12, ніацин, пантотенова кислота, біотин) – кофактори ключових ферментів енергетичного метаболізму, нейротрансмісії та синтезу нуклеїнових кислот [27]. Сприяють оптимальному функціонуванню нервової системи, що особливо актуально в умовах психоемоційного стресу.
• Вітамін С і селен – антиоксиданти, що нейтралізують вільні радикали та підтримують імунну систему [28]. Селен входить до складу селенопротеїнів, що захищають клітини від окисного стресу та регулюють тиреоїдний метаболізм.
• Вітамін Е (4,8 мг) – інгібує перекисне окислення ліпідів клітинних мембран, захищаючи клітини від окисного стресу [30], який посилюється під впливом хронічного стресу.

Отже, стрес-індуковані порушення харчування являють собою значущий патогенетичний фактор, що негативно впливає на репродуктивну функцію та перебіг вагітності. Особливу небезпеку становить дефіцит фолатів, що асоціюється з підвищеним ризиком вроджених вад розвитку та акушерських ускладнень. Застосування дієтичних добавок Фемібіон® 1 (в преконцепційний період та в І триместрі вагітності) та Фемібіон® 2 (ІІ-ІІІ триместри та лактація), що містить як фолієву кислоту, так і її біологічно активну форму Метафолін®, дозволяє оптимізувати фолатний статус незалежно від генетичних особливостей метаболізму фолатів. Комплексний склад продукту, що включає широкий спектр вітамінів, мінералів та нутрицевтиків у науково обґрунтованих дозуваннях, сприяє  підтримці жіночого організму на різних етапах репродуктивного процесу.

Джерела:

1.         Спеціальне дослідження до New Food Summit 2024, проведене компанією Gradus. https://gradus.app/uk/open-reports/how-does-full-scale-invasion-change-food-habits-ukrainians

2.         Rooney K.L., Domar A.D. (2018). The relationship between stress and infertility. Dialogues Clin Neurosci, 20(1), 41-47. doi:10.31887/DCNS.2018.20.1/klrooney.

3.         Gonçalves I.D.S.A., Filgueiras M.S., Moreira T.R. et al. (2024). Interrelation of Stress, Eating Behavior, and Body Adiposity in Women with Obesity: Do Emotions Matter? Nutrients, 16(23), 4133. doi:10.3390/nu16234133.

4.         Chao A., Grilo C. M., White M. A., Sinha R. (2015). Food cravings mediate the relationship between chronic stress and body mass index. J Health Psychol, 20(6), 721-9. doi:10.1177/1359105315573448.

5.         Anand C., Hengst K., Gellner R., Englert H. (2023). Effects of the healthy lifestyle community program (cohort 1) on stress-eating and weight change after 8 weeks: a controlled study. Sci Rep, 13(1), 3486. doi:10.1038/s41598-022-27063-4.

6.         Turton R., Chami R., Treasure J. (2017). Emotional Eating, Binge Eating and Animal Models of Binge-Type Eating Disorders. Curr Obes Rep, 6, 217–228.

7.         Gemesi K., Holzmann S. L., Kaiser B. et al. (2022). Stress eating: An online survey of eating behaviours, comfort foods, and healthy food substitutes in German adults. BMC Public Health, 22, 391.

8.         Loperfido F., Sottotetti F., Bianco I. et al. (2025). Folic acid supplementation in European women of reproductive age and during pregnancy with excessive weight: a systematic review. Reprod Health, 22(1), 13. doi:10.1186/s12978-025-01953-y.

9.         Abbasi I. H. R., Abbasi F., Wang L. et al. (2018). Folate promotes S-adenosyl methionine reactions and the microbial methylation cycle and boosts ruminants production and reproduction. AMB Express, 8(1), 65. doi:10.1186/s13568-018-0592-5.

10.       Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Folic acid information. https://www.cdc.gov/folic-acid/about/index.html

11.       Ren Y., Yang M., Ren S. et al. (2024). Placenta-Related Parameters at Delivery in Relation to Folic Acid Supplementation in Different Pregnancies. Nutrients, 16(11), 1729. doi:10.3390/nu16111729.

12.       Kadir M., Hood R. B., Mínguez-Alarcón L. et al. (2022). Folate intake and ovarian reserve among women attending a fertility center. Fertil Steril, 117(1), 171-180. doi:10.1016/j.fertnstert.2021.09.037.

13.       Gaskins A. J., Afeiche M. C., Wright D. L. et al. (2014). Dietary folate and reproductive success among women undergoing assisted reproduction. Obstet Gynecol, 124(4), 801-809. doi:10.1097/AOG.0000000000000477.

14.       Safi J., Joyeux L., Chalouhi G. E. (2012). Periconceptional folate deficiency and implications in neural tube defects. J Pregnancy, 2012, 295083. doi:10.1155/2012/295083.

15.       Afaq E., Ali A., Jamil R., Waseem H. F. (2023). Association of plasma folic acid, vitamin-B12 and homocysteine with recurrent pregnancy loss. "A case control study". Pak J Med Sci, 39(5), 1280-1285. doi:10.12669/pjms.39.5.7432.

16.       Long S., Goldblatt J. (2016). MTHFR genetic testing: Controversy and clinical implications. AFP, 45(4).

17.       Bentley T. G., Willett W. C., Weinstein M. C., Kuntz K. M. (2006). Population-level changes in folate intake by age, gender, and race/ethnicity after folic acid fortification. Am J Public Health, 96(11), 2040-7. doi:10.2105/AJPH.2005.067371.

18.       Fesai O. A., Strelko G. V., Zaychenko G. V., Ulanova V. V. (2018). Analysis of frequencies of polymorphism of folate-cycle genes in women from different regions of Ukraine: own study and review. Репродуктивна ендокринологія, 4, 21-27.

19.       Carboni L. (2022). Active Folate Versus Folic Acid: The Role of 5-MTHF (Methylfolate) in Human Health. Integr Med (Encinitas), 21(3), 36-41.

20.       Scott J. M., Weir D. G., Molloy A. et al. (1994). Folic acid metabolism and mechanisms of neural tube defects. Ciba Found Symp, 181, 180-7. doi:10.1002/9780470514559.ch11.

21.       Greenberg J. A., Bell S. J., Guan Y., Yu Y. H. (2011). Folic Acid supplementation and pregnancy: more than just neural tube defect prevention. Rev Obstet Gynecol, 4(2), 52-9.

22.       Kolmaga A., Trafalska E., Gaszyńska E. et al. (2024). Folic Acid and Selected Risk Factors for Fetal Heart Defects-Preliminary Study Results. Nutrients, 16(17), 3024. doi:10.3390/nu16173024.

23.       da Costa K. A., Gaffney C. E., Fischer L. M., Zeisel S. H. (2005). Choline deficiency in mice and humans is associated with increased plasma homocysteine concentration after a methionine load. Am J Clin Nutr, 81(2), 440-4. doi:10.1093/ajcn.81.2.440.

24.       Lee M. J. (2025). Vitamin D Enhancement of Adipose Biology: Implications on Obesity-Associated Cardiometabolic Diseases. Nutrients, 17(3), 586. doi:10.3390/nu17030586.

25.       Kapil U. (2007). Health consequences of iodine deficiency. Sultan Qaboos Univ Med J, 7(3), 267-72.

26.       Chen Y., Zhong T., Song X. et al. (2024). Maternal anaemia during early pregnancy and the risk of neonatal outcomes: a prospective cohort study in Central China. BMJ Paediatr Open, 8(1), e001931. doi:10.1136/bmjpo-2023-001931.

27.       Hanna M., Jaqua E., Nguyen V., Clay J. (2022). B Vitamins: Functions and Uses in Medicine. Perm J, 26(2), 89-97. doi:10.7812/TPP/21.204.

28.       Traber M. G., Stevens J. F. (2011). Vitamins C and E: beneficial effects from a mechanistic perspective. Free Radic Biol Med, 51(5), 1000-13. doi:10.1016/j.freeradbiomed.2011.05.017.

29.       Zhang F., Li X., Wei Y. (2023). Selenium and Selenoproteins in Health. Biomolecules, 13(5), 799. doi:10.3390/biom13050799.

30.       Saito Y., Shichiri M., Hamajima T. et al. (2015). Enhancement of lipid peroxidation and its amelioration by vitamin E in a subject with mutations in the SBP2 gene. J Lipid Res, 56(11), 2172-82. doi:10.1194/jlr.M059105

Дієтична добавка (харчовий доповнювач) Фемібіон® 2 / Femibion® 2, не є лікарським засобом.

Інгредієнти (таблетки): наповнювач: мікрокристалічна целюлоза, оксид магнію, L-аскорбат кальцію, бігліцинат заліза, глазуруючий агент: гідроксипропілметилцелюлоза, барвник: кальцію карбонат, мальтодекстрин, нікотинамід, наповнювач: тривимірна натрієва сіль карбоксиметицелюлози, кислота: лимонна кислота, глазуруючі агенти: полівініловий спирт, поліетиленгліколь, гідроксипропілцелюлоза і тальк, оксид цинку, DL-альфа-токоферилацетат, кальцій-D-пантотенат, антиспікаючі агенти: магнієві солі жирних кислот, жирні кислоти та дикальційфосфат, модифікований крохмаль, піридоксину гідрохлорид, сахароза, тіаміну мононітрат, рибофлавін, крохмаль, кальцій-L-метилфолат (Метафолін*/Metafolin®), фолієва кислота, калій йодид, селенат натрію, D-біотин, холекальциферол, ціанокобаламін.

Інгредієнти (капсули): концентрований рибʼячий жир, збагачений ДГК, рибʼячий желатин; ущільнювач: гліцерин, сафлорова олія, загущувач: моно- та дигліцериди жирних кислот, DL-альфа-токоферилацетат, лютеїн, антиоксидант: екстракт, збагачений токоферолом, емульгатор: лецитин.

Виробник: Пі енд Джі Хелс Острія ГмбХ енд Ко. ОГ Хосслгассе 20, 9800 Шпітталь ан дер Драу, Австрія для Пі енд Джі Хелс Джермані ГмбХ, Зульцбахер Штрассе 40, 65824 Швальбах ам Таунус, Німеччина.

Реклама дієтичних добавок (харчових доповнювачів). Нє є лікарськими засобами.

За додатковою інформацією звертайтесь за адресою: ТОВ «Др. Редді" с Лабораторіз» Столичне шосе, 103, оф. 11-А, м. Київ, Україна, 03026, тел. +380444923173.

FEM-21.05.2025-Rx2-8.1