Кортикостероїди не знижують захворюваність новонароджених при кесаревому розтині на ранньому терміні доношеної вагітності, тому їх застосування повинно визначатися клінічною оцінкою акушера.
Результати нового дослідження, опубліковані в журналі Cureus, поставили під сумнів необхідність антенатального введення кортикостероїдів перед кесаревим розтином на ранньому терміні доношеної вагітності, оскільки дослідники не виявили значних відмінностей у неонатальних наслідках між групами кортикостероїдів та стандартного ведення. Немовлята, народжені на терміні вагітності 37-38 тижнів + 6 днів шляхом планового кесаревого розтину до настання родової діяльності, схильні до більш високого ризику ускладнень з боку дихальної системи порівняно з народженими на терміні 39-40 тижнів.
Користь антенатального застосування кортикостероїдів перед кесаревим розтином на ранньому терміні доношеної вагітності не була підтверджена, при цьому були відсутні переконливі докази зниження частоти ускладнень з боку дихальної системи. Мета дослідження, проведеного Namita Gupta та співавт., полягала в оцінці ефективності та безпеки внутрішньом'язового введення дексаметазону та бетаметазону фосфату в порівнянні зі стандартним веденням кесаревого розтину на ранньому доношеному терміні. Після скринінгу 241 вагітної жінки з показаннями для планового кесаревого розтину, на відповідність критеріям включення до дослідження 192 вагітні жінки, яким було показано плановий кесарів розтин на ранньому терміні доношеної вагітності, були включені в дослідження та рандомізовані в групу застосування бетаметазону, групу застосування дексаметазону або групу стандартного протоколу ведення (без кортикостероїдів).
Дослідники порівнювали частоту розвитку респіраторного дистрес-синдрому (РДС), транзиторного тахіпное та госпіталізації у відділення інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН). Частота розвитку РДС значно різнилася між групами. З 192 немовлят 15 була потрібна короткострокова госпіталізація до ВІТН (див. таблицю 1), при цьому в результаті проведення оксигенотерапії стан всіх госпіталізованих поліпшився без необхідності штучної вентиляції легень.

Отже, при призначенні кортикостероїдів при плановому кесаревому розтині на ранньому терміні вагітності слід виходити з клінічної оцінки акушера та індивідуальних особливостей пацієнтки.
Cureus
Comparative Study of the Safety and Efficacy of Intramuscular Dexamethasone, Betamethasone Phosphate, and Standard Management Protocol in Early-Term Scheduled Caesarean Delivery
Namita Gupta та співавт.
Коментарі (0)