Ефективність ботулінонейротоксину А при персистуючому ідіопатичному дентоальвеолярному болю

Новини медицини 1 хв 1226

Розмір шрифту

Дата публікації: 09/01/2025

Що нового?

Застосування ботулінічного нейротоксину А у пацієнтів з персистуючим ідіопатичним дентоальвеолярним болем призводить до значного зниження інтенсивності болю та покращення функціональних результатів, таких як зменшення дискомфорту при жуванні, ковтанні та розмові.

Результати нещодавнього дослідження серії клінічних випадків за участю 9 пацієнтів з персистуючим ідіопатичним дентоальвеолярним болем (ПІДБ) свідчать про те, що застосування ботулонічного нейротоксину типу А (БОНТ-А) сприяє значному полегшенню симптомів при цій складній патології. Лікування ПІДБ, який характеризується постійним болем та емоційним стресом, зазвичай симптоматичне, але часто виявляється неефективним.

Всі учасники цього дослідження (середній вік 56 ± 15 років) раніше приймали препарати системної дії, з обмеженим успіхом. Кожному пацієнту вводили БОНТ-А (100 МО, у фізіологічному розчині) у дозах від 20 МО до 50 МО в 3 внутрішньоротові та/або позаротові точки. Якщо оцінка інтенсивності болю за числовою шкалою оцінювання (ЧРШ) залишалася вище 3, пацієнтам вводили 50 МО щомісяця протягом наступних 3 місяців. Інтенсивність болю та функціональні показники вимірювалися на вихідному рівні та через 1, 2 та 3 місяці.

Результати виявилися багатообіцяючими. Оцінка інтенсивності болю в ЧРШ знизилася з 6 на вихідному рівні (діапазон 4-10) до 4 (діапазон 0-8) через 1 місяць, 2 (діапазон 0-8) через 2 місяці та залишалася на рівні 2 (діапазон 0-8) через 3 місяці. Затримка до знеболювального ефекту становила не менше 5-10 днів після ін'єкції. такі як легка нудота та м'язова гіпотонія. При цьому серйозних побічних явищ не спостерігалося. Також були зафіксовані функціональні поліпшення, включаючи зменшення дискомфорту при жуванні, ковтанні та розмові.

Ці результати підтверджують можливість використання БОНТ-А як ефективної альтернативи лікуванню ПІДБ, забезпечуючи значне полегшення болю та покращення якості життя у пацієнтів, які не відповіли на традиційні методи лікування. Хоча точний механізм дії БОНТ-А ще не встановлений, його потенціал у лікуванні ПІДБ заслуговує на увагу. Результати цього дослідження дають обґрунтування для використання БОНТ-А як перспективного варіанту лікування ПІДБ, що є новим підходом до полегшення болю при цьому важколікуваному захворюванні.