Результати рандомізованого контрольованого дослідження III фази вказують на те, що для покращення наслідків у пацієнтів з COVID-19 у перші 3 дні госпіталізації стандартну лікарську терапію можна доповнити реконвалесцентною плазмою з достатнім титром антитіл. Мета дослідження, проведеного Meenu Bajpai та співавт., полягала в оцінці ефективності та безпеки використання реконвалесцентної плазми у комбінації зі стандартною лікарською терапією у пацієнтів із тяжкою формою COVID-19.

У цьому багатоцентровому відкритому дослідженні (COPLA-II) 400 пацієнтів рандомізували у співвідношенні 1:1 до 2 груп: (а) групу 1 (n = 200) переливання реконвалесцентної плазми та стандартної лікарської терапії та (b) групу 2 (n = 200) на отримання лише стандартної лікарської терапії. Заздалегідь визначеною основною кінцевою точкою був час до клінічного покращення, що визначається як зниження оцінок за порядковою шкалою на 2 бали. Наперед визначеними додатковими кінцевими точками були частота розвитку побічних ефектів, рівень цитокінів, рівень антитіл до SARS-CoV-2, смертність, частка пацієнтів, переведених на штучну вентиляцію легень на 7-й день, і тривалість оксигенотерапії.

Встановлено, що у групах дослідження середній час до зниження оцінок за порядковою шкалою на 2 бали становив 9 днів (міжквартильний діапазон (МКД): 7–13). Середня тривалість оксигенотерапії була меншою у групі застосування реконвалесцентної плазми порівняно з групою стандартної лікарської терапії (див. таблицю 1).

Через 7 днів у групі застосування реконвалесцентної плазми відзначалося статистично значуще поліпшення співвідношення парціального тиску кисню до фракції кисню, що вдихається (PaO2/FiO2). Міжгрупові відмінності щодо смертності до 28-го дня не виявлено. Після переливання реконвалесцентної плазми протягом 3 днів з моменту госпіталізації відзначено статистично значуще зниження оцінок за порядковою шкалою. У групі застосування реконвалесцентної плазми титри нейтралізуючих антитіл через 48 годин були вищими, ніж у групі стандартної лікарської терапії.

При застосуванні реконвалесцентної плазми спостерігалося статистично значуще зниження рівнів D-димеру через 7 днів та фактора некрозу пухлини через 48 годин. У групі застосування реконвалесцентної плазми у 3 пацієнтів (1,5%) спостерігалася алергічна реакція легкого ступеня. Таким чином, результати дослідження підтвердили противірусну ефективність переливання реконвалесцентної плазми як доповнення до стандартної лікарської терапії у перші дні захворювання на COVID-19.