Згідно з результатами багатоцентрового дослідження методом «випадок – контроль», опублікованим у журналі Diabetes, у пацієнтів, які вижили після госпіталізації з приводу інфікування COVID-19, зв'язок між наявністю цукрового діабету та розвитком симптомів постковідного синдрому у довгостроковій перспективі не виявлено. Метою цього дослідження була оцінка зв'язку між наявністю цукрового діабету та розвитком симптомів постковідного синдрому у довгостроковій перспективі у пацієнтів, які перенесли коронавірусну інфекцію.

У дослідження були включені пацієнти з позитивним результатом тесту на SARS-CoV-2 методом полімеразної ланцюгової реакції із зворотною транскрипцією (ЗТ-ПЛР) у реальному часі, госпіталізовані під час першої хвилі пандемії коронавірусної інфекції. Пацієнти з діагностованим цукровим діабетом, які перебували під наглядом лікаря, визначалися як «випадки». На кожен «випадок» в якості «контролю» включали двох пацієнтів без цукрового діабету, відповідних за віком та статтю. Збір даних про госпіталізацію та клінічні дані проводили з медичних карт.

Включеним у дослідження пацієнтам призначили телефонне інтерв'ю. Дослідники провели систематичний аналіз списку постковідних симптомів. Учасників попросили повідомляти про будь-які симптоми.

Симптоми тривоги та депресії оцінювали з використанням госпітальної шкали оцінки тривоги та депресії (HADS), а якість сну – за допомогою Піттсбурзького індексу якості сну (PSQI).

Було побудовано багатовимірні моделі умовної логістичної регресії. Через 7,2 місяці (СО = 0,6) після виписки провели обстеження загалом 145 пацієнтів із цукровим діабетом та 144 пацієнтів з контрольної групи без цукрового діабету, які перенесли коронавірусну інфекцію. У групах кількість постковідних симптомів була порівнянною (відносний коефіцієнт частоти становить 1,06). Найчастішими постковідними симптомами були біль, стомлюваність та задишка при фізичному навантаженні.

За жодним із симптомів відмінностей між групами не виявлено. Також не відзначалося відмінностей в обмеженнях у повсякденній руховій активності між пацієнтами з цукровим діабетом і без нього.