Згідно з результатами систематичного огляду та метааналізу, опублікованими в журналі Therapeutic Advances in Gastroenterology, високодозна двокомпонентна терапія (HDDT) не менш ефективна порівняно з чотирикомпонентною терапією на основі вісмуту (BQT) для ерадикації Helicobacter pylori, характеризується меншим тягарем побічних ефектів та порівнянним ступенем прихильності пацієнтів. Мета проведеного дослідження полягала у порівнянні ефективності схем HDDT та BQT для лікування інфекції H. pylori. Пошук рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), спрямованих на порівняння ефективності схем HDDT та BQT для ерадикації H. pylori, проводили у базах даних Embase та PubMed, а також у базі даних Кокрейнівської бібліотеки.

Для оцінки сукупного відносного ризику (ВР) з 95% довірчими інтервалами (ДІ) у метааналізі використовували модель з випадковими ефектами. Визначення якості фактичних даних проводили з використанням критеріїв робочої групи з розробки, оцінки та експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (GRADE). Для оцінки обґрунтованості та точності було проведено послідовний аналіз досліджень. В огляд було включено 14 РКД за участю 5121 пацієнта.

Статистично значущої різниці між схемами HDDT і BQT з точки зору частоти ерадикації H. pylori не спостерігалося (ITT-аналіз: 86,7% порівняно з 85,1%; PP-аналіз: 89,9% порівняно з 89,4% , ВР = 1,01; якість доказів: помірна). У групі застосування схеми HDDT проти групи застосування схеми BQT частота розвитку небажаних явищ загалом була статистично значуще нижчою (5,9 % проти 34,1 %, ВР = 0,42; якість доказів: низька). Відмінність у ступені прихильності пацієнтів до схем HDDT і BQT була статистично не значущою (ВР = 1,01; якість доказів: низька).

Згідно з результатами послідовного аналізу досліджень щодо частоти ерадикації H. pylori ефект був переконливим. Таким чином, у порівнянні зі схемою BQT, схема HDDT забезпечує порівняльний ступінь прихильності та ефективність щодо ерадикації H. pylori при меншій кількості небажаних явищ.