Змінити пароль!
Скинути пароль!
Згідно з результатами нового дослідження, у пацієнтів з псоріазом застосування інгібіторів інтерлейкіну-23 (ІЛ-23) може бути ефективнішим за застосування інгібіторів інтерлейкіну-17 (ІЛ-17) для попередження розвитку псоріатичного артриту.
Згідно з результатами нового дослідження, у пацієнтів з псоріазом застосування інгібіторів інтерлейкіну-23 (ІЛ-23) може бути ефективнішим за застосування інгібіторів інтерлейкіну-17 (ІЛ-17) для попередження розвитку псоріатичного артриту. Псоріатичний артрит є найчастішим супутнім захворюванням у пацієнтів з псоріазом, додатково збільшуючи його негативні наслідки. Біологічні препарати, що впливають на сигнальні шляхи ІЛ-23 та ІЛ-17, широко використовуються для лікування псоріазу, але їхня роль у профілактиці псоріатичного артриту залишається неясною.
Таким чином, у цьому ретроспективному дослідженні були проаналізовані дані з реальної клінічної практики, зібрані в 53 організаціях охорони здоров'я, з метою порівняння ефективності застосування препаратів, які націлені на ІЛ-23, для зниження ризику розвитку псоріатичного артриту. До дослідження було включено 4580 дорослих пацієнтів із псоріазом, які отримували інгібітори ІЛ-23 (n=2273) або інгібітори ІЛ-17 (n=2307). Ризик розвитку псоріатичного артриту оцінювали за допомогою регресійного аналізу Кокса шляхом розрахунку відношення ризиків (ВР) з 95% довірчими інтервалами (ДІ).
Було проведено аналіз у підгрупах, виділених за віком, статтю та етнічною приналежністю, а також аналіз чутливості для порівняння із застосуванням інгібіторів фактора некрозу пухлини (ФНП) з метою підтвердження надійності результатів. Пацієнти, які отримували інгібітори ІЛ-23, мали нижчий ризик розвитку псоріатичного артриту, ніж пацієнти, які отримували інгібітори ІЛ-17. Ефект був найбільш вираженим у осіб віком 41-65 років та осіб жіночої статі. У ході аналізу, залежно від етнічної приналежності, було виявлено статистично значуще зниження ризику у пацієнтів європеоїдної раси, але відсутність явної користі у пацієнтів негроїдної раси або афроамериканців (див. таблицю 1).
Результати аналізу чутливості для порівняння терапії інгібіторами ІЛ-23 та інгібіторами ФНП підтвердили надійність результатів. Таким чином, інгібітори ІЛ-23 можуть бути більш відповідними біологічними препаратами у пацієнтів з псоріазом з високим ризиком розвитку псоріатичного артриту, особливо у дорослих пацієнтів середнього віку, жіночої статі та європеоїдної раси. Результати наголошують на важливості адаптації терапевтичних стратегій з урахуванням специфічних для пацієнта факторів, таких як вік, стать та етнічна приналежність, при виборі біологічної терапії.
BioDrugs
Interleukin-23 versus Interleukin-17 Inhibitors in Preventing Incidental Psoriatic Arthritis in Patients with Psoriasis: A Real-World Comparison From the TriNetX US Collaborative Network
Sebastian Yu і співавт.
Коментарі (0)