Можливість прогнозувати ефективність прийому перорального окскарбазепіну у відповідь на внутрішньовенне введення лідокаїну підкреслює необхідність персоналізованої терапії, запобігаючи при цьому розвитку потенційних побічних явищ, що знижують ефективність знеболення.
Згідно з результатами нового проспективного когортного дослідження, опублікованими в журналі Medical Science Monitor, введення лідокаїну у вигляді внутрішньовенної інфузії допомагає виявити пацієнтів з нейропатичним больовим синдромом, у яких окскарбазепін навряд чи буде ефективний, тим самим запобігаючи розвитку потенційно серйозних побічних ефектів від його застосування.
Лікування нейропатичного болю є складним через ризик серйозних побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням блокаторів натрієвих каналів, таких як окскарбазепін, що спонукало авторів цього дослідження оцінити доцільність використання відповіді на внутрішньовенне введення лідокаїну як предиктора ефективності лікування окскарбазепіном. Пацієнтам з діагнозом нейропатичний больовий синдром вводили одноразову дозу лідокаїну (3 мг/кг) внутрішньовенно. Після введення інтенсивність болю контролювали за допомогою числової рейтингової шкали (ЧРШ) та відстежували розвиток побічних реакцій. Потім учасникам призначали окскарбазепін, починаючи з дози 150 мг, з подальшим збільшенням дози на 150 мг кожні 3 дні, поки їх показники інтенсивності болю не знижувалися принаймні на 50% або не була досягнута максимальна переносима доза 1800 мг на день.
Крім того на початковому рівні і на 6 тижні була проведена психологічна оцінка. З 46 пацієнтів 14 припинили лікування на ранніх стадіях через непереносимі побічні ефекти, а 32 були включені в остаточний аналіз. Результати показали значне зниження середнього балу ЧРШ з 6,8 ± 1,7 на вихідному рівні до 3,8 ± 2,0 після внутрішньовенного введення лідокаїну та 4,1 ± 2,3 після окскарбазепіну (р < 0,001). Позитивна прогностична цінність з точки зору ефективності окскарбазепіну становила 54,5 %.
З іншого боку, негативне прогностичне значення становило 76,2%, що вказує на те, що недостатня відповідь на внутрішньовенне введення лідокаїну, швидше за все, є предиктором відсутності ефективності окскарбазепіну. Через 6 тижнів у 20 пацієнтів спостерігалося зниження інтенсивності болю щонайменше на 30%, а у 11 пацієнтів спостерігалося зниження інтенсивності болю більш ніж на 50%. Слід зазначити, що якість життя та рівень стресу значно покращилися, про що свідчать результати за опитувальником Європейської групи якості життя з 5 питань щодо суб'єктивних відчуттів фізичного та психічного здоров'я (EQ-5D-5L) та за шкалою депресії, тривоги та стресу (DASS-21), з 21 пункту.
Medical Science Monitor
Intravenous Lidocaine Response as a Predictor for Oral Oxcarbazepine Efficacy in Neuropathic Pain Syndrome: A Prospective Cohort Study
Sukunya Jirachaipitak та ін.
Коментарі (0)