На щорічних зборах Радіологічного товариства Північної Америки (RSNA) дослідники повідомили, що проведене ними дослідження з використанням певного типу магнітно-резонансної томографії (МРТ) дозволило встановити наявність змін у головному мозку протягом 6 місяців після одужання у осіб, які перенесли коронавірусну інфекцію. Уражені області мозку були пов'язані з розвитком таких порушень, як безсоння, тривога, депресія, біль голови, когнітивні порушення і стомлюваність. За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США довгострокові наслідки коронавірусної інфекції спостерігаються приблизно у 1 із 5 дорослих.

До симптомів затяжного COVID-19 з боку нервової системи відносяться головний біль, когнітивні порушення, порушення сну, запаморочення, відчуття поколювання, зміна відчуття запаху чи смаку, порушення уваги та симптоми тривоги чи депресії. Згідно з результатами дослідження, навіть у пацієнтів з коронавірусною інфекцією без клінічних проявів можуть виникнути зміни у легенях, серці та інших органах. У міру підвищення відсотка населення, яке перенесло COVID-19, стало можливим проведення досліджень довгострокових наслідків цього захворювання.

Для вивчення впливу COVID-19 на мозок використовували метод візуалізації, зваженої за чутливістю.

Магнітна чутливість дозволяє визначити, наскільки речовина, така як кальцій, залізо або кров, намагнічуватиметься при впливі магнітного поля. Ця функція забезпечує виявлення та контроль таких порушень з боку нервової системи, як інсульт, пухлини головного мозку, мікрокрововиливи, судинні патології та ін. Незважаючи на кілька повідомлень про випадки, що вказують на наявність змін, дослідженням відхилень від норми магнітної чутливості головного мозку при COVID-19 на рівні групи до цього моменту не приділяли уваги.

Це дослідження було зосереджено на вивченні нового аспекту COVID-19, пов'язаного з порушеннями нервової системи, і дозволило виявити серйозні зміни в осіб, які перенесли це захворювання. Дослідники вивчили дані МРТ-візуалізації, зваженої за чутливістю, отримані для 46 осіб, які перенесли COVID-19, та 30 здорових добровольців із контрольної групи. Візуалізацію виконували протягом 6 місяців після одужання. Серед осіб із затяжним COVID-19 найчастішими симптомами були порушення сну, порушення пам'яті, стомлюваність та дефіцит уваги.

Зміна рівня чутливості певних областей мозку може бути ознакою локальних змін складу тканин. Більш низька чутливість може бути обумовлена такими змінами як звапнування або нестача залізовмісних парамагнітних молекул, тоді як більш висока чутливість може вказувати на наявність кількості парамагнітних сполук, що відхиляється від норми. Результати МРТ-досліджень вказують, що в осіб, які перенесли коронавірусну інфекцію, значення чутливості лобових часток і стовбура головного мозку статистично значуще вище, ніж у здорових осіб з контрольної групи. Крім того, було виявлено статистично значущі зміни кластерів білої речовини лобової частки. Ці області головного мозку пов'язані з розвитком таких порушень, як безсоння, тривога, депресія, головний біль, когнітивні порушення та стомлюваність.

Кластери лобових часток складаються з суміжних областей білої речовини, областей лівої орбітально-нижньолобної звивини, що грає ключову роль у розумінні мови, і правої орбітально-нижньолобної звивини, яка пов'язана з різними когнітивними процесами, що охоплюють увагу, пригнічення моторної активності і уява, а також соціальні когнітивні функції. Дослідники виявили статистично значущі відмінності у правій вентральній ділянці проміжного мозку стовбура головного мозку, яка бере участь у широкому спектрі життєво важливих біологічних процесів, таких як передача моторної та сенсорної інформації в кору головного мозку, координація вивільнення гормонів ендокринною системою та контроль циклу сон – неспання (циркадних циклів). Отримані у цьому дослідженні дані вказують, що коронавірусна інфекція може мати значні довгострокові несприятливі наслідки, навіть за кілька місяців після одужання.

Дані цього дослідження відносяться до досить короткого періоду часу. Протягом кількох років можна отримати додаткові дані про те, чи є зміни в головному мозку протягом більш тривалого періоду часу. З цією метою дослідники продовжують спостереження тих самих пацієнтів.