За результатами рандомізованого контрольованого дослідження III фази (DisCoVeRy) застосування ремдесивіру у пацієнтів з коронавірусною інфекцією не було пов'язане з клінічним поліпшенням на 15-й або 29-й день порівняно з контрольною групою. Крім того, терапія ремдесивіром не знижувала смертність та рівень РНК SARS-CoV-2. Мета дослідження полягала в оцінці клінічної ефективності терапії ремдесивіром у госпіталізованих дорослих пацієнтів з гіпоксемічною пневмонією, спричиненою COVID-19, із показанням до оксигенотерапії та (або) штучної вентиляції легень.

У цьому багатоцентровому відкритому дослідженні в паралельних групах пацієнтів рандомізували на отримання тільки стандартної терапії або у комбінації з ремдесивіром, гідроксихлорохіном, лопінавіром/ритонавіром або лопінавіром/ритонавіром та інтерфероном β-1a. Ремдесивір ​​вводили в 1-й день у вигляді інфузії у дозі 200 мг, а потім у вигляді одноразових щоденних інфузій у дозі 100 мг протягом періоду до 9 днів із загальною тривалістю лікування 10 днів. У разі виписки пацієнта терапію можна було припинити через 5 днів.

Основною заздалегідь визначеною кінцевою точкою був клінічний статус на 15-й день, визначений за 7-бальною порядковою шкалою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у популяції пацієнтів для аналізу, проведеного виходячи з припущення, що всі пацієнти отримали призначене втручання. Загалом 857 пацієнтів рандомізували в одну із двох груп дослідження, а для підсумкової оцінки використовували дані 843 пацієнтів (група застосування ремдесивіру: n = 420; контрольна група: n = 423). Статистично значущих відмінностей у частоті розвитку серйозних небажаних явищ між групами не виявлено.

Дані про розподіл оцінок за порядковою шкалою ВООЗ на 15-й день у групах дослідження наведено у таблиці 1.

Статистично значущих відмінностей між групами лікування не виявлено (відношення шансів для ремдесивіру: 1,02). Застосування ремдесивіру в лікуванні пацієнтів, госпіталізованих з COVID-19, може виявитися неефективним.