Дослідження було спрямоване на вивчення алергічного риніту, викликаного пилком берези, у трьох різних сценаріях (назальна провокаційна проба (НПП), камера впливу факторів довкілля [EEC] та природний вплив у сезон пилення).

До дослідження було включено 30 учасників, у яких спостерігалися алергічні реакції на пилок берези, підтверджені результатами шкірної скарифікаційної проби з алергеном на пилок берези, рівнями специфічного імуноглобуліну Е (IgE) та позитивними результатами НПП. Учасників піддавали двократному впливу плацебо, а потім двом послідовним 4-годинним циклам впливу пилку берези, що переноситься повітрям, які в двох окремих випадках повторювали для оцінки праймінг-ефекту і відтворюваності.

Назальну відповідь визначали як значення загальної скоригованої оцінки назальних симптомів (ΔTNSS) не менше ніж 5 балів при використанні EEC та НПП. Основним результатом був вимір TNSS протягом останніх 2 годин після початкової дії алергену. Оцінку TNSS також виконували під час природного впливу.

Доза, яка найбільше часто призводила до позитивного значення ΔTNSS під час НПП, становила 175,2 нг/200 мкл. Загалом у 18 учасників значення ΔTNSS протягом останніх 2 годин після початкової дії становило не менше 5 балів, а у 21 учасника спостерігалися позитивні відповіді за всіх чотирьох дій. Середнє значення ΔTNSS при дії плацебо дорівнювало 1 і збільшувалося до 6 при дії алергену пилку берези.

Результати впливу були стабільними, при цьому жодних ознак праймінг-ефекту не спостерігалося. Концентрація алергену Bet v 1 у повітрі становила 25 нг/м3, а концентрація пилку протягом сезону пилення дорівнювала 279/м3. Слід зазначити, що у 67,9% учасників значення TNSS у піковий період сезону пилення становило 5 балів або вище.

Результати використання EEC близькі до результатів, отриманих при НПП та природному впливі, що підкреслює цінність EEC у дослідженнях алергічного риніту. Основна мета дослідження була успішно досягнута: назальна відповідь спостерігалася у 60% учасників.