Змінити пароль!
Скинути пароль!
У зв'язку з посиленням правил призначення опіоїдів зросла частота застосування міорелаксантів (ММР) при хронічному болю.
При лікуванні хронічного болю тривале застосування міорелаксантів може принести користь пацієнтам із болючими спазмами, судомами та болем у шиї. Однак при головному болю, фіброміалгії та болю в попереку їхня користь обмежена. Лікарям слід зберігати пильність, стежити за перебігом лікування та за необхідності його коригувати.
У зв'язку з посиленням правил призначення опіоїдів зросла частота застосування міорелаксантів (ММР) при хронічному болю. Однак їхня довгострокова ефективність у боротьбі з хронічним болем залишається неясною. У зв'язку з цим мета даного систематичного огляду полягала у визначенні користі тривалого застосування міорелаксантів у лікуванні хронічного болю.
Був проведений широкий пошук у базах даних Web of Science, Ovid MEDLINE, CINAHL, Cochrane та Embase (Ovid). До огляду були включені дослідження англійською, іспанською або італійською мовами. Для аналізу полегшення хронічного болю враховували лише когортні дослідження та рандомізовані контрольовані дослідження (РКД) з групами порівняння, в яких вивчалося застосування міорелаксантів протягом як мінімум одного місяця. Аналіз даних, оцінку ризику систематичної помилки та оцінку якості виконували два експерти. Дослідження класифікували залежно від хронічного больового синдрому, що розглядається, включаючи головний біль, фіброміалгію, біль у попереку, болісні спазми або спастичність та інші.
В аналіз було включено загалом 30 РКД за участю 1314 добровольців та 14 когортних досліджень за участю 1168 добровольців. Більшість досліджень були короткостроковими (4–6 тижнів). Усього вивчили 9 різних міорелаксантів, серед яких найчастіше вивчалися баклофен (11 досліджень, 25%), тизанідин (8 досліджень, 18%) та циклобензаприн (7 досліджень, 16%). Найбільш переконливі докази ефективності міорелаксантів були отримані при болісних спазмах, болю в шиї та невралгії трійчастого нерва. Однак при фіброміалгії, болі в попереку та інших хронічних больових станах міорелаксанти не перевищували ефективності плацебо. Найпоширенішими небажаними ефектами були сухість у роті і седація. Ризик систематичної помилки в РКД був низьким або помірним. Крім того, якість когортних досліджень варіювала від задовільної до високої.
Тривале застосування міорелаксантів може принести користь пацієнтам із болючими спазмами, судомами та болем у шиї, проте при таких хворобливих станах, як біль у попереку, фіброміалгія та головний біль, їхня користь обмежена. Медичні працівники повинні відстежувати небажані ефекти та розглядати можливість відміни препарату у разі їх неефективності при лікуванні болю.
JAMA Network Open
Long-Term Use of Muscle Relaxant Medications for Chronic Pain: A Systematic Review
Benjamin J Oldfield та співавт.
Коментарі (0)