30 квітня 2021 р. у м. Київ відбулося токшоу «Застосування інгібіторів протонної помпи у вагітних і дітей», запрошеними гостями якого стали експерт Міністерства охорони здоров’я України з дитячої гастроентерології, завідувач відділення проблем харчування та соматичних захворювань у дітей раннього віку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Олег Геннадійович Шадрін і професор кафедри терапії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Андрій Едуардович Дорофєєв. 
 

Професор О.Г Шадрін висвітлив сучасні дані щодо ефективності та безпеки інгібіторів протонної помпи (ІПП) у дітей. Незрілість нижнього стравохідного сфінктера, різноманітна перинатальна неврологічна патологія, підвищення внутрішньочеревного тиску, сприяють виникненню гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей грудного віку. Важливо розрізняти ГЕРХ і фізіологічний рефлюкс, за якого, незважаючи на зригування, дитина нормально набирає масу тіла. 

Що стосується особливостей діагностики ГЕРХ у дітей, згідно із сучасними українськими та міжнародними рекомендаціями відсутність симптомів червоних прапорців дозволяє не проводити ендоскопічних досліджень та діагностувати ГЕРХ, базуючись лише на результатах клінічного обстеження. Необхідно звернути увагу на надмірне зригування та блювання, неспокій, відмову від їжі, синдром апное, недостатнє набирання маси тіла на першому році життя, адже ці прояви можуть бути еквівалентами болю в епігастрії, а також печії. Згідно із клінічними рекомендаціями щодо лікування ГЕРХ у дітей, підготовленими спільно Північноамериканським та Європейським товариствами дитячих гастроентерологів, гепатологів і нутриціологів (Pediatric Gastroesophageal Reflux Clinical Practice Guidelines: Joint Recommendations of NASPGHAN and ESPGHAN, 2018) застосування ІПП у дітей грудного віку (віком до 12 міс) обмежується пацієнтами з ендоскопічно задокументованим ерозивним езофагітом. Водночас, за результатами низки досліджень, було доведено високу ефективність та безпеку застосування ІПП для лікування ГЕРХ у дорослих і дітей віком >1 рік. 

Тривалість пробного лікування має обмежуватися 2-4 тиж, проте за наявності позастравохідних проявів ГЕРХ, як-от фарингіт, синусит і отит, а також бронхіальної астми ІПП можуть призначатися на термін від 1 до 3 міс. 

ІПП також рекомендовані до застосування при больовій формі функціональної диспепсії, гіперацидному хронічному гастриті та є одними з компонентів ерадикаційної терапії у разі Helicobacter pylori.

З огляду на те що в дітей раннього віку інфікування H. pylori є одним із чинників, які сприяють формуванню імунітету, а також враховуючи імовірність самоелімінації збудника і повторного зараження, питання доцільності ранньої ерадикації H. pylori при H. pylori-асоційованому гастриті чи функціональній диспепсії у дітей віком до 4 років включно залишається дискутабельним і вирішується індивідуально. Саме тому важливим моментом, на який варто звернути увагу практикуючому лікарю, є доцільність проведення діагностики інфекції H. pylori в дітей раннього віку із симптомами функціональної диспепсії, ГЕРХ чи хронічного гастриту, адже її проведення передбачає готовність лікаря призначити ерадикаційну терапію в разі отримання позитивного результату. наявність у дитини H. pylori є прямим показанням до призначення ерадикаційної терапії незалежно від віку. 

Омепразол дозволений до застосування в період грудного вигодовування. Відомо, що омепразол проникає у грудне молоко, але при застосуванні в терапевтичних дозах імовірність впливу на дитину є незначною.

На особливостях призначення ІПП у період вагітності та грудного вигодовування зупинився професор А.Е. Дорофєєв. Він наголосив, що безпеку застосування ІПП у вагітних було оцінено в метааналізі, котрий включав 60 досліджень та майже 135 тис. пацієнтів (Gill S.K. і співавт., 2009). Отримані результати демонструють, що застосування ІПП не збільшує ризику розвитку патології плода, передчасних пологів або спонтанних абортів. 

Harper і співавт. описали застосування омепразолу під час двох вагітностей у пацієнтки із синдромом Золлінгера – Еллісона. Під час першої вагітності жінка отримувала препарат у дозі 120 мг/добу з 11-го тижня вагітності, а під час другої – 180 мг/добу в комбінації із циметидином у дозі 450 мг. Обидві вагітності завершилися народженням здорової дитини. 

Вибір оптимальної дози омепразолу для вагітних відрізнятиметься залежно від стану, за якого цей препарат призначається. Зокрема, якщо при функціональній печії достатнім буде призначення омепразолу в дозі 20 мг/добу, то в разі ГЕРХ, особливо якщо діагноз було встановлено ще до вагітності, рекомендованою є доза 40 мг/добу.

Найчастіше при наявності симптомів печії чи неприємних відчуттів за грудиною першим кроком є призначення ІПП «на вимогу». В разі неефективності цієї стратегії омепразол призначають у дозі 20 мг/добу, а за потреби – 40 мг/добу щодня..

Що стосується ерадикаційної терапії у вагітних, то згідно з п’ятим Маастрихтським (Маастрихт V/Флоренція 2015) та Кіотським консенсусом, у випадку відсутності в пацієнтки ерозивно-виразкового ушкодження слизової оболонки шлунка проведення ерадикаційної терапії під час вагітності рекомендовано відтермінувати. На думку А.Е. Дорофєєва, препаратом вибору серед доступних наразі на фармацевтичному ринку України ІПП є омепразол (Омез®). 

Препарат Омез® (омепразол) від фармацевтичної компанії «Доктор Редді’с» випускається у формі капсул із дозуванням омепразолу по 10, 20 і 40 мг, а також ліофілізату для приготування розчину для ін’єкцій з дозуванням 40 мг.

 

 

Витяг з інструкцій з медичного застосування лікарського засобу ОМЕЗ®.

Склад: діюча речовина: omeprazole; 1 капсула містить омепразолу 20 мг.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори «протонного насоса». Код АТС A02BC01.
Показання. Дорослі: - для лікування та профілактики рецидивів виразки дванадцятипалої кишки та доброякісної виразки шлунка, у тому числі пов’язаних із прийомом нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);

- для профілактики виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, пов’язаної із застосуванням нестероїдних  протизапальних засобів (НПЗЗ) у пацієнтів категорії ризику;
- для ерадикації Helicobacter pylori (H. pylori) при пептичній виразці – у комбінації з відповідними антибіотиками;
- для лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, у т. ч. рефлюкс-езофагіту;
- для довготривалого лікування пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою;
- для лікування синдрому Золлінгера – Еллісона.

Діти: діти віком від 1 року та масою тіла понад 10 кг: - для лікування рефлюкс-езофагіту;

- для симптоматичного лікування печії та кислотної регургітації при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі;
- діти віком від 4 років:
- для лікування виразки дванадцятипалої кишки, спричиненої H. pylori – у комбінації з антибіотиками.

Протипоказання. Підвищена чутливість до омепразолу та/або інших компонентів препарату; одночасне застосування з атазанавіром; спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози та галактози, інші. Побічні реакції. З боку травного тракту: часто – діарея, запор, біль у животі, нудота, блювання, метеоризм; рідко – сухість у роті, стоматит, кандидоз травного тракту, відсутність апетиту, інші. Категорія відпуску. За рецептом. Реєстраційне посвідчення UA/0235/02/01. Наказ МОЗ України від 30.05.2019 р. № 1212.

Повна інструкція на ресурсі: «Державний реєстр лікарських засобів України". Інформаційний фонд». Доступ: http://www.drlz.com.ua/ibp/lz_www.nsf/id/56665BC37D43432F42258933003FB824/$file/UA02350201_685E.mht

Діюча речовина: омепразол; 1 капсула містить омепразолу 10 мг.

Група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори протонної помпи. Код АТХ А02В С01.

Показання. Диспептичний синдром, пов’язаний з підвищеною кислотністю шлункового соку, що проявляється печією, кислотною відрижкою, болем в епігастральній ділянці.

Протипоказання. Підвищена чутливість до омепразолу, заміщених бензімідазолів або до будь-якої допоміжної речовини. Омепразол, як і інші інгібітори протонної помпи (ІПП), не слід застосовувати одночасно з нелфінавіром (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Побічні реакції. Найчастішими побічними реакціями є головний біль, біль у животі, запор, діарея, метеоризм та нудота/блювання. Побічні реакції з боку: крові та лімфатичної системи; імунної системи; обміну речовин та харчування; психіки; нервової системи; органів зору, слуху та рівноваги; дихальної системи; шлунково-кишкового тракту; гепатобіліарної системи; шкіри та підшкірної клітковини; скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток; нирок та сечовидільної системи; репродуктивної системи та молочних залоз; та інші.

Р.П. ЛЗ №.    UA/0235/02/02. Наказ МОЗ України від 22.07.2019 №1655. Категорія відпуску. Без рецепта.

Повна інструкція на ресурсі: «Державний реєстр лікарських засобів України". Інформаційний фонд». Доступ: http://www.drlz.com.ua/ibp/lz_www.nsf/id/5726D2E18E2D45B5C22585F8002D6D35/$file/UA02350202_DDE6.mht

Діюча речовина: омепразол; 1 капсула містить омепразолу 40 мг. Група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори протонної помпи. Код АТХ А02В С01.

Показання.

Для дорослих:

-лікування та профілактика рецидивів виразки дванадцятипалої кишки та доброякісної виразки шлунка, у тому числі пов’язаних з прийомом нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);

-ерадикація Helicobacter pylori (H. pylori) при пептичній виразці у комбінації з відповідними антибіотиками;

-лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, у т. ч. рефлюкс-езофагіту;

-лікування синдрому Золлінгера – Еллісона

Для дітей:

діти віком від 1 року та масою тіла понад 10 кг:

-лікування рефлюкс-езофагіту;

-симптоматичне лікування печії та кислотної регургітації при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі.

Діти віком від 4 років:

-у комбінації з антибіотиками лікування виразки дванадцятипалої кишки, спричиненої H. pylori.

Протипоказання. Підвищена чутливість до омепразолу, заміщених бензимідазолів або до будь-якої допоміжної речовини. Омепразол, як і інші інгібітори протонної помпи (ІПП), не слід застосовувати одночасно з нелфінавіром.

Побічні реакції. Найчастішими побічними реакціями є головний біль, біль у животі, запор, діарея, метеоризм та нудота/блювання. Побічні реакції з боку: крові та лімфатичної системи; імунної системи; обміну речовин та харчування; психіки; нервової системи; органів зору, слуху та рівноваги; дихальної системи; шлунково-кишкового тракту; гепатобіліарної системи; шкіри та підшкірної клітковини; скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток; нирок та сечовидільної системи; репродуктивної системи та молочних залоз; та інші.

Р.П. ЛЗ № UA/0235/02/03. Наказ МОЗ України від 22.07.2019 №1655. Категорія відпуску. За рецептом.

Повна інструкція на ресурсі: «Державний реєстр лікарських засобів України". Інформаційний фонд». Доступ: http://www.drlz.com.ua/ibp/lz_www.nsf/id/2B687D7CDF167416422589810041F09E/$file/UA02350203_DABC.mht

Cклад: діюча речовина: omeprazole; 1 флакон містить омепразол натрію еквівалентно омепразолу 40 мг. Група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори протонної помпи. Омепразол. Код АТХ А02В С01. Показання. Омепразол для внутрішньовенного застосування показаний як альтернатива пероральній терапії у нижчезазначених випадках.

Дорослі

Лікування виразки дванадцятипалої кишки.

Профілактика рецидивів виразки дванадцятипалої кишки.

Лікування виразки шлунка.

Профілактика рецидивів виразки шлунка.

У комбінації з відповідними антибіотиками для ерадикації Helicobacter pylori (H. pylori) при виразковій хворобі.

Лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, пов’язаної із застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП).

Профілактика виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, пов’язаної із застосуванням НПЗП у пацієнтів категорії ризику.

Лікування рефлюкс-езофагіту.

Тривале лікування пацієнтів з неактивним рефлюкс-езофагітом.

Лікування симптоматичної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Лікування синдрому Золлінгера – Еллісона.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до омепразолу, заміщених бензимідазолів або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Омепразол, як і інші ІПП, не слід застосовувати одночасно з нелфінавіром та атазанавіром.

Побічні реакції. Найчастішими побічними реакціями є головний біль, біль у животі, запор, діарея, метеоризм та нудота/блювання. Побічні реакції з боку: крові та лімфатичної системи; імунної системи; обміну речовин та харчування; психіки; нервової системи; органів зору, слуху та рівноваги; дихальної системи; шлунково-кишкового тракту; гепатобіліарної системи; шкіри та підшкірної клітковини; скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток; нирок та сечовидільної системи; репродуктивної системи та молочних залоз; та інші.

Р.П. ЛЗ № UA/11787/01/01. Наказ МОЗ України від 26.06.2020 № 1466.

Категорія відпуску. За рецептом. Виробник. Напрод Лайф Саєнсес Пвт. Лтд.

Повна інструкція на ресурсі: «Державний реєстр лікарських засобів України". Інформаційний фонд». Доступ: http://www.drlz.com.ua/ibp/lz_www.nsf/id/BF2BAAE231204420C225863F003C52F5/$file/UA117870101_E674.mht

Інформація про лікарські засоби, призначена для медичних і фармацевтичних працівників. Перед призначенням ознайомтесь з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу. За додатковою інформацією звертайтеся за адресою: ТОВ "Др.Редді'с Лабораторіз" БЦ "Європа", 11 поверх, офіс 11а, Столичне шосе, 103, м.Київ, 03131, тел. +380444923173. OM-02-05-2023-Rx2-7.1