Результати недавнього метааналізу даних 629 093 пацієнтів, опубліковані в журналі Vaccine, вказують на те, що проведення імунізації проти COVID-19 до зараження вірусом SARS-CoV-2 пов'язане зі зниженням ймовірності розвитку затяжної коронавірусної інфекції, особливо після введення другої дози вакцини. Мета систематичного огляду та метааналізу, проведених Atsuyuki Watanabe та співавт., полягала у вивченні зв'язку між імунізацією проти COVID-19 та розвитком затяжної коронавірусної інфекції.

Було виконано пошук проспективних та спостережних досліджень, в яких вивчали стан пацієнтів, які пройшли та не пройшли імунізацію до зараження вірусом SARS-CoV-2. Крім того, були розглянуті дослідження, в яких описували зміну симптоматики у осіб із поточною затяжною коронавірусною інфекцією після імунізації, у яких в анамнезі був присутній COVID-19. З використанням моделі з випадковими ефектами для кожного результату було розраховано відношення шансів за об'єднаними даними.

Усього було проаналізовано 12 досліджень:

• 6 спостережних досліджень за участю 536 291 невакцинованих та 84 603 вакцинованих (до зараження вірусом) пацієнтів, середній вік: 41,2–66,6 року, частка жінок: 9,0–67,3 %;
• 6 спостережних досліджень за участю 8199 пацієнтів із затяжною коронавірусною інфекцією, які пройшли імунізацію після зараження вірусом, середній вік: 40–53,5 року, частка жінок: 22,2–85,9 %.

Імунізація із введенням двох доз вакцини була пов'язана зі зниженням ризику розвитку затяжної коронавірусної інфекції, яка в тому числі супроводжується постійною втомою та захворюваннями легень, порівняно з відсутністю імунізації або з імунізацією із введенням однієї дози вакцини. При цьому у 54,4% осіб із поточною затяжною коронавірусною інфекцією не спостерігалося зміни симптоматики після імунізації, а у 20,3% було відзначено зниження симптомів через 2–6 місяців після імунізації проти COVID-19. Таким чином, з метою мінімізації виразності затяжного COVID-19 можна запропонувати імунізацію до розвитку інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2.