Ретроспективне спостережне когортне дослідження показало, що використання інгібіторів протонної помпи (ІПП) виключно у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ), на відміну від усього періоду перебування в лікарні, може принести більше користі дітям, які перебувають у критичному стані. Більше того, діти молодшого віку можуть отримати відносно велику користь від застосування омепразолу в порівнянні з дітьми старшого віку.

Fang-Fang Jiang та ін. провів це дослідження, щоб вивчити взаємозв'язок між призначенням ІПП під час госпіталізації та тривалістю перебування, а також смертністю. У дослідженні взяли участь 2269 пацієнтів-дітей ВІТ у віці від 0 до 18 років, у тому числі 1378 дітей, які приймали омепразол, і 891 дитини, які не приймали омепразол. Для оцінки впливу ІПП на смертність та інші наслідки під час госпіталізації були використані модель лінійної регресії, модель пропорційних ризиків Коксу, криві Каплана-Мейєра та псевдорандомізація.

Отримані результати вказують на помітний зв'язок між впливом омепразолу та скороченням часу перебування у відділенні реанімації (β-0,042), але збільшенням терміну перебування у стаціонарі поза ВІТ (β0,121). Хоча не було виявлено статистичної значущості зниження смертності при впливі омепразолу, у групі омепразолу спостерігалося незначне зниження тенденції до госпітальної смертності (відношення ризиків [HR] 0,726) та 28-денної смертності (HR 0,701).

Аналіз підгруп виявив більш очевидну тенденцію до зниження смертності серед дітей віком до 1 року, хоча й не статистично значиму. Крім того, вплив омепразолу тісно корелювався зі зниженням смертності у загальній підгрупі ВІТ. Отже, призначення ІПП виключно у педіатричному ВІТ, особливо пацієнтам молодшого віку, пов'язане зі скороченням терміну перебування у ВІТ, але збільшенням тривалості перебування у стаціонарі поза ВІТ, з незначним зниженням смертності.