У недавньому дослідженні, результати якого опубліковані в журналі Egyptian Journal of Anaesthesia, порівнювали два препарати від нудоти та блювання під час розродження шляхом кесаревого розтину під спинальною анестезією. У ході дослідження порівнювали два препарати, відомі своїми протинудотними властивостями - гіосцину бутилбромід (ГББ) та ондансетрон. У жінок, яким було показано розродження шляхом кесаревого розтину під спинальною анестезією, профілактичне застосування ГББ забезпечувало порівнянну мінімізацію інтраопераційного блювання, як і застосування ондансетрону. Крім того, перевага застосування ГББ полягала в тому, що він рідше спричиняв інтраопераційну брадикардію порівняно з ондансетроном. З іншого боку, застосування ондансетрону призводило до значного зниження частоти розвитку післяопераційної нудоти та блювання (ПОНБ).

До цього рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження, проведеного Mostafa Samy Abbas та співавт., було включено 55 учасниць, яким було показано кесарів розтин. Безпосередньо перед спинальною анестезією їм було призначено внутрішньовенне введення ГББ (20 мг), ондансетрону (8 мг) або фізіологічного розчину (0,9%) як плацебо. Основною кінцевою точкою дослідження було визначення частоти розвитку інтраопераційної нудоти та блювання (ІОНБ). Додаткові цілі включали вивчення випадків розвитку брадикардії та артеріальної гіпертензії у матері під час операції, а також оцінку ПОНБ.

Нижче наведено основні висновки дослідження:

• Нижча частота розвитку інтраопераційного блювання при застосуванні ГББ: було встановлено, що ГББ знижує частоту розвитку блювання під час хірургічної процедури порівняно з контрольною групою. Це обнадійливий результат для майбутніх мам, яким показаний кесарів розтин;

• Вплив ондансетрону на ІОНБ: застосування ондансетрону забезпечувало статистично значуще зниження частоти розвитку ІОНБ та виявилося ефективним порівняно з контрольною групою (p = 0,034);

• ГББ впливає на розвиток брадикардії (уповільнене серцебиття): застосування ГББ забезпечує значне зниження частоти розвитку інтраопераційної брадикардії у матерів порівняно з контрольною групою (1,8 % порівняно з 14,5 %). Цей результат особливо важливий, оскільки це підвищує безпеку процедури (ВШ = 0,1, 95% ДІ = [0,01, 0,90]; p < 0,039);

• Перевага ондансетрону у післяопераційній фазі: у післяопераційному періоді ондансетрон перевершував ГББ у зниженні частоти розвитку ПОНБ порівняно з контрольною групою.

Ці результати свідчать про значний крок уперед у покращенні досвіду майбутніх матерів, яким показаний кесарів розтин. Зроблені у дослідженні висновки щодо ефективності та безпеки застосування цих препаратів відкривають перспективи покращення акушерської допомоги.